Article
ПДВ є досить молодим податком, так як більшість з нині діючих податків були введені в XIX столітті. Деякі з них, зокрема акцизи, земельний податок, відомі ще з давніх часів. У цьому році ПДВ виповнилося усього лише сімдесят років. Враховуючи, що податки, в тій чи іншій формі, виникли з появою перших цивілізацій, є всі підстави вважати ПДВ «молодим» податком. Незважаючи на юний вік, ПДВ є основним наповнювачем бюджетів багатьох країн світу.
______________________________________________________________________________________________________
Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).
______________________________________________________________________________________________________
У світовій практиці податок на додану вартість (ПДВ) вважається одним з найбільш ефективно працюючих податків. У другій половині XX століття в розвинених країнах світу його ввели, щоб обмежити перевиробництво.
Момент запровадження ПДВ ніколи не був чітко визначений, оскільки існує два погляди на зародження даного податку:
1) ПДВ запропонований німецьким підприємцем В. фон Сіменсом у 1918 р. (податок розглядався як технічна інновація, яка призвела до поліпшення функціонування основних податків);
2) ПДВ розроблений американським економістом Т. Адамсом в його роботах у період між 1910 і 1921-1923 рр (запропонував ПДВ в якості альтернативи податку на доходи від підприємницької діяльності).
Кілька десятків років ПДВ існував виключно у вигляді ідеї. Першість щодо застосування ПДВ належить Франції. Французький економіст Моріс Лоре (інженер за освітою) довів цей задум до робочого вигляду і впровадив податок у Франції у 1954 році як альтернативу єдиного податку на виробництво. Він першим описав механізм дії та обґрунтував переваги ПДВ перед іншими універсальними акцизами – податком з обороту і податком з продажу.
Потім ПДВ набув великого поширення – спочатку в інших країнах Європи, а пізніше – в країнах Азії, Африки та Латинської Америки. На сьогодні податок на додану вартість стягується більше, ніж в 160 країнах світу. Його розмір різниться від 5 до 28%. З економічно розвинених країн ПДВ відсутній в США: штати проти введення ПДВ на федеральному рівні, а для рівнів штату ПДВ просто не пристосований, бо заважав би внутрішній торгівлі. Також ПДВ відсутній у багатьох карликових державах, де майже нічого не виробляється, а також у країнах, багатих на природні ресурси у зв’язку із наявністю в них інших джерел доходу. ПДВ довго не вводився в Швейцарії, Японії та Австралії, де діяв податок з продажу за ставкою від 2 до 11%. Слід відмітити, що наявність ПДВ є обов'язковою умовою для вступу нових членів до Європейського Союзу.
_______________________________________________________________________________________________________
Певною мірою, ПДВ прижився саме тому, що дозволив
країнам відносно легко підлатати бюджетні діри, які виникли у результаті розширення ролі держави у середині ХХ століття.
В Україні ПДВ з’явився у 1992 році; в СРСР ПДВ не було.
________________________________________________________________________________________________________
ПДВ – це бюджетоутворюючий податок в Україні, який в середньому у 2018-2021 роках приносив бюджету понад 37% доходів. У 2021 році чисті надходження ПДВ склали 48,5% всіх податків та 41,4% всіх доходів державного бюджету. Не зменшилася його частка і у 2022 році, коли, незважаючи на повномасштабну війну, вдалося акумулювати 467 млрд грн, що становило 49% податкових надходжень та 26% всіх доходів державного бюджету. В 2023 році в Україні надходження ПДВ складають 29,8% від усіх податкових надходжень зведеного бюджету. В Україні існує чотири можливих ставки оподаткування – звичайна (20%), знижена (14%), знижена (7%) і нульова (0%).
За десятки років функціонування ПДВ назріла потреба реформування податку, в процесі якої зараз знаходяться багато країн світу. Серед найпоширеніших цілей реформ:
- встановлення нижчих ставок ПДВ на товари першої необхідності;
- спрощення адміністрування та сплати ПДВ;
- попередження ухилення від сплати ПДВ;
- адаптація ПДВ до прискорення інтеграційних процесів тощо.